Податок на повітря і криптоконцтабір: що готують для ринку віртуальних активів в Україні?

Податок на повітря і криптоконцтабір: що готують для ринку віртуальних активів в Україні?

Питання про легалізацію криптовалюти в Україні та її законодавче врегулювання, яке давно назрівало, вилилося у появу відповідного законопроєкту. Однак деякі його положення експерти вважають загрозою для ринку.

ВІДЕО ДНЯ

Так, на думку економічного експерта Данила Моніна, законопроєкт № 10225-д має низку більш ніж сумнівних положень. Однак є і позитивні.

Так, серед позитивних експерт відзначив той факт, що для фізичних осіб обмін одних віртуальних активів на інші — не є об'єктом оподаткування, тобто тільки продаж крипти і вихід у валютні цінності є об'єктом оподаткування. Таким чином володіння криптовалютою не оподатковується, що експерт назвав «великим плюсом у законопроєкті», бо «поки ти тримаєш гроші на біржі — ти не платиш податок».

Однак негативних або неоднозначних моментів експерт назвав усе ж таки куди більше:

РЕКЛАМА

  • податок на повітря або на девальвацію, за якого купівля криптовалюти usdt за курсом 42 за умови її продажу за курсом 45 означає заплатити податок на різницю курсу;
  • саме оподаткування здійснюватиметься за пільговою ставкою в 5% (плюс військовий збір) тільки 1 рік — 2026-й і за умови декларування криптовалюти, потім ставка становитиме 18%, плюс військовий збір;
  • купівля товарів і послуг заборонена в Законі про віртуальні активи, що не дає ринку альтернативи, вважає експерт;
  • податок 18% + військовий збір на всі перерахування крипти (usdt) іншим власникам;
  • фінансовому моніторингу підлягають будь-які перекази крипти в обсязі понад 45 тис. гривень, фактично 1 тис. доларів у 2026-му році;
  • штрафи до 28 млн гривень для фізосіб і до 200 млн гривень для юросіб або 12.5% обороту компаній.

Також передбачається, що:

  • надання послуг із криптовалютою має здійснюватися після подачі заявки в податкову, що є обов'язковим для всіх криптобірж;
  • основним регулятором ринку має стати НБУ;
  • не допускається до обігу криптовалюта, власників якої не розкрито або вона перебуває в офшорних зонах;
  • сам закон у разі його ухвалення у 2025-му році має набути чинності з 1 січня 2026-го.

«Бравади Гетманцева про легалізацію ринку є способом убивства ринку криптовалют або встановлення драконівських податків і заборон, які ведуть до податку на повітря, податку на девальвацію і податку з обороту. НБУ, якщо що, допоможе добити ринок. У нього в цьому великий досвід. Тому, якщо закон не буде змінено, отримаємо „криптоконцтабір Україна“. Ну, а українці шукатимуть шляхи в схемах тіньової економіки та/або у зміні резидентства. Тому що закон про крипту це не про можливості. Він про заборони, податки і репресії», — резюмував Данило Монін.

«Це питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету — за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти було легалізовано раніше, вже за 2021−2024 роки держава могла б отримати приблизно 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян», — своєю чергою заявив ініціатор законопроєкту, голова податкового Комітету ВР Данило Гетманцев.

РЕКЛАМА

Тим часом, як раніше писали «ФАКТИ», у маніпуляціях із криптовалютою підозрюють цілу групу детективів НАБУ.

Источник

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here